Гредінарова Олена Михайлівна,
Доцент, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри практичної психології Запорізького національного університету
генеральний директор Ліцею «ЕйдоС» (м.Запоріжжя)
Ключові слова: система, системний підхід, механізми мислення, схема-модель функціонально-системного підходу, методики навчання, психологічні засоби розумової діяльності.
Реалії сучасного світу, інформаційного етапу розвитку економіки поставили нові вимоги перед членами суспільства, а значить - і перед системою освіти. Вітчизняні та закордонні вчені давно намагаються відповісти на питання: яким має бути освіта, щоб задовольняти потреби сучасного світу? Чому в усьому світі спостерігається глобальна криза освіти і яка основна функція школи нового тисячоліття?
У ХХ столітті людство зіштовхнулося з тим, що технологічні знання, що здобуваються сьогодні, завтра вже нікому не потрібні - технологічні та наукові парадигми змінюються протягом життя одного покоління.
Сьогодні в розвинених країнах світу тільки близько 10% населення зайнято в поточно-масовому виробництві. Зате весь час зростає потреба в людях, які вміють самостійно приймати рішення, ініціативних, винахідливих. У школи з'являється нове завдання: навчити жити в динамічному, мінливому світі. Звідси, на думку А. Гіна, випливає головна суперечність освіти: ми повинні навчити дітей жити у світі, якого не знаємо самі. Людство почало звикати до того, що в нових умовах (нові парадигми, нові знання, інноваційні технології) старий досвід не допомагає, а до того, заважає. Ті технологічні знання, які ми купуємо сьогодні, завтра вже нікому не потрібні. (7)
Навчання, побудоване на засвоєнні конкретних фактів, пережило себе в принципі, бо факти швидко застарівають, а їх обсяг прямує до нескінченності. Таким чином, навчання фактологічним знанням - неефективне і даремне заняття. Педагогіка повинна бути не фактологічної, а методологічної.
Значить, школяра необхідно озброїти методологією дослідження (пізнання) навколишнього світу. Сучасна освіта, починаючи з дошкільні щаблі, має вчити дитину ефективно працювати з різноманітною інформацією, причому у великому обсязі.
У зв'язку з цим корисно і необхідно навчити дітей розглядати будь-які об'єкти, предмети і явища як природні або штучні системи. Ефективним інструментом для педагогів і психологів, що допомагають формувати системне мислення учнів, є функціонально-системний підхід (далі: «ФСП»), розроблений на основі теорії розв'язання винахідницьких завдань (далі: «ТРИЗ»). Він дозволяє розглядати досліджуваний об'єкт в системі, повністю розуміти його призначення, зв'язок з іншими об'єктами, розвиваючи всі компоненти структури мислення дитини.
Функціонально-системний підхід - це метод пізнання і спосіб опису штучних і природних об'єктів, предметів і явищ навколишнього світу.
Використовуючи функціонально-системний аналіз, ми прийшли до системно-генетичного підходу в навчанні. Він відрізняється від всіх технологій розвитку мислення тим, що відповідає на питання «Як розвивати мислення?» Тобто, дає засіб (інструмент) розвитку мислення. Парадоксально, але факт: П.Я.Гальперин не знав ТРИЗ, але в його роботах є думки, співзвучні ТРИЗ-педагогіки [5].
1. Необхідно вдосконалити засоби розумової діяльності учнів.
2. Продуктивність розумової праці визначається оснащеністю засобами розумової діяльності.
Гальперін П.Я. вважав, що: «Необхідно введення психологічних засобів в розумову діяльність, і тоді, їх введення переносить відповідальність за засвоєння навчального матеріалу з організму дітей на вдосконалення засобів навчання і методик навчання».
З'ясувалося, що розроблені в ТРИЗ методичні підходи до вирішення завдань працюють не тільки в техніці. Їх застосовують, хоч і не завжди строго «за правилами», письменники й сценаристи - для генерації ідей сюжетів, художники та режисери - для пошуку виразних засобів реалізації задуму, організатори виробництва - для вибору управлінських рішень, рятувальники - для виходу з екстрених ситуацій і т . п.
Сьогодні розроблені за допомогою ТРВЗ методики розвитку творчих здібностей, «винахідливого» стилю мислення викладаються в багатьох навчальних закладах. Вік учнів весь час омолоджується: про серйозну результативність застосування ТРВЗ в освіті вже говорять вихователі дитячих садів.
Функціонально-системний підхід в освіті є, відповідно до визначення академіком С.Д. Максименко [11], директора інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, тієї «генетичною одиницею», тієї «клітинкою», з якої будується основа змістовно-операційного аспекту навчальної діяльності і яка дозволяє розвивати всі компоненти структури мислення:
1. Механізми мислення - розумові операції (порівняння, аналіз, синтез, класифікація, абстрагування, узагальнення, систематизація).
2. Форми мислення - судження, умовивід, поняття.
3. Види мислення - наочно-образне, образно-схематичне, словесно-логічне, продуктивне, теоретичне, практичне.
4. Особливості мислення - самостійність, критичність, гнучкість, глибину, послідовність, швидкість.
Функціонально-системний підхід формує системність мислення, оскільки учні розглядають Об'єкт або Проблемну ситуацію багатоаспектно, виявляють істотні і приховані взаємозв'язки їх елементів і властивостей, їх стан в минулому і в майбутньому, тобто «бачать» їх в системі.
Таким чином, генетичною одиницею розвитку системного мислення є функціонально-системний підхід, як вихідне начало, що містить в собі всі компоненти розвиненого цілого, тобто всі компоненти мислення [12].
Нова технологія навчання, яка готує дітей до завтрашнього життя, повинна будуватися не на завданнях, вирішення яких вже відомо, а на пошуку розв'язання життєвих проблем, які мають практичне значення. Такі проблеми повинні мати комплексний характер і в них повинні бути інтегровані по можливості питання всіх предметів шкільного циклу. Їх рішень може не знати навіть педагог - тоді пошук йде в процесі спільної діяльності вчителя та учня.
Бухвалов В.А. назвав таку модель навчання «співтворчість» (3). Один зі шляхів реалізації моделі співтворчості - це дослідницькі завдання: практичні, теоретичні, прогностичні. Організувати таке співтворчість в школі допомагає саме функціонально-системний підхід як базова методологія в освоєнні дослідницької діяльності для проведення функціонально-системного аналізу об'єкта нами розроблена схема-модель функціонально-системного підходу (див. Мал.1), яка може застосовуватися на заняттях, уроках і лекціях на всіх щаблях освіти (від дошкільної до вищої школи).
Авторська схема-модель функціонально-системного підходу - це інструмент системного аналізу об'єктів, предметів, явищ.
Вона ефективно використовується при роботі з поняттями та термінами.
Схема-модель ФСП допомагає структурувати наявні й нові придбані знання учнів
Графічне зображення схеми-моделі функціонально-системного підходу представлено із застосуванням ейдетичних методів: вживані піктограми, що відображають п'ять модальностей сприйняття (візуальну, аудіальну, нюхову, смакову, тактильну) легко сприймаються і запам'ятовуються учнями будь-якого віку.
Використання схеми-моделі функціонально-системного підходу дозволяє не тільки формувати якості творчої особистості безпосередньо в навчальному процесі, а й істотно скоротити час на освоєння базових навчальних предметів, звільняючи його для творчої роботи з інформацією.
Схема-модель функціонально-системного підходу - це графічне представлення основних компонентів системи і їх взаємозв'язків для комплексного вивчення будь-якого об'єкта, явища або навчальної теми.
Робота за схемою-моделлю функціонально-системного підходу дає наступні можливості:
1. Опис предметів, об'єктів.
2. Визначення змісту понять.
3. Виявлення істотних взаємозв'язків і відносин між елементами об'єкта, виявлення прихованих взаємозв'язків.
4. Порівняння з іншими об'єктами, створення аналогій і метафор.
5. Удосконалення об'єктів, предметів.
6. Проведення генетичного аналізу (розгляд об'єкта, предмета в розвитку).
7. Створення великої кількості асоціацій в різних категоріях.
8. Створення загадок
9. Створення оповідань, есе.
10. Створення структурної відповіді на уроці, іспиті.
11. Створення алгоритму подачі інформації.
12. Створення алгоритмів вирішення нестандартних завдань.
Хід роботи по схемі-моделі:
На підставі виділених надсистеми, головної функції, підсистеми і властивостей дається визначення змісту поняття в зазначеному на схемі цифрами порядку.
1) надсистема;
2) основна функція;
3) підсистема;
4) властивості і ознаки.
Приблизна формула визначення така:
Система - це ... (1-надсистема), яка призначена для того, щоб ... (2-головна функція), що складається з ... (3-підсистема), що володіє ... (4-ознаки і властивості).
Визначення повинно відображати суттєві елементи і ознаки, які відрізняють дану систему від інших систем, що відносяться до однієї надсистеми. При формулюванні визначення важливо вказувати тільки ті параметри, якими володіє система, не називаючи того, чого в ній немає.
Наприклад, дамо по алгоритму визначення «літак». Літак - це повітряний транспорт для переміщення людей і вантажів на далекі відстані з великою швидкістю, що має корпус, двигун, прилади керування, крила. Літаки бувають різної місткості, виготовляються з металу.
Схему-модель функціонально-системного підходу доцільно використовувати на різних етапах вивчення та засвоєння матеріалу. При цьому вивчення може йти як дедуктивним, так і індуктивним способом. Наприклад, учитель при вивченні нової теми подає матеріал, заповнюючи схему-модель новою інформацією, показуючи таким чином структуру і суттєві ознаки, що вивчається. У цьому випадку педагог за допомогою навідних запитань актуалізує наявні знання учнів, звертається до їхнього досвіду.
Надалі учні можуть за складеною схемою терміна або поняття аналізувати конкретні об'єкти, що відносяться до цього поняття. Наприклад, маючи схему поняття «ссавці», учні на уроках біології можуть аналізувати конкретну тварину, що відноситься до цього класу (собака, кажан, кит, мавпа, людина і т.д.). За схемою «сонет» учні можуть на уроках літератури аналізувати конкретні твори Шекспіра, Петрарки, Ф. Сологуба, І. Бродського.
Авторська схема-модель може використовуватися як опорний конспект з певної теми, який учні використовують при підготовці до наступних уроків, виконання домашнього завдання.
Схема-модель також може бути використана на етапі узагальнення і систематизації знань, коли учні вже вивчили тему. Маючи алгоритм роботи по схемі-моделі, учні під керівництвом вчителя або самостійно створюють схему для вивченої ними системи. Таким чином, вони структурують свої знання з даної теми. Учитель на підставі складеної схеми може судити про рівень засвоєння матеріалу учнями.
Крім того, схема-модель функціонально-системного підходу служить педагогам в організації педагогічної діяльності: допомагає правильно спланувати і організувати навчально-виховний процес і створювати власні педагогічні прийоми та методи.
Приклад з досвіду роботи С.А. Горбач, вчителі початкових класів, вчителі вищої категорії, вчителя-методиста «Школи« ЕйдоС ».
Разом з учнями на основі схеми-моделі функціонально-системного підходу виділяємо такі типи загадок:
Алгоритм складання загадки
Чи не гавкає, не кусає, а в будинок не пускає (замок).
Чи не сокоче, що не співає, але вранці спати не дає (будильник).
Приклади загадок, написаних учнями 3 і 4 класів за алгоритмом
По головній функції
Стирає, вичавлює, сушить.
Мама з нею дуже дружить. (пральна машина)
Чи не ковдру і не шуба, а взимку гріє;
Влітку спить - під віконечком сидить. (Опалювальна батарея).
За генетичним аналізом
Була наскальна,
Стала дерев'яна.
У наш час прийшла,
Полотно та кисть знайшла. (Картина)
Були з глини,
Потім з порцеляни,
Зараз зі скла,
кришталю і бетону.
Квітам допомагають,
Нам життя прикрашають. (Ваза)
Дідусь - чорно-білий,
Папа - кольоровий,
А я - плазмовий. (Телевізор)
На башті висіли -
Як на диво, люди дивилися
Маленькими стали -
На мою руку потрапили. (Годинник)
за зовнішніми ознаками
Смугастий, але не тигр,
Зелений, але не кущ,
солодкий, але не буряк,
Цукровий, але не льодяник. (Кавун)
За місцем проживання
Що буває у гуски?
Що буває і в перині?
І в подушці? І в іграшці?
І у Сашка на маківці? (Перо)
Цукерки, жуйка, браслет, номерок,
Мобільник, горішки, ластик, свисток,
Ключі, шоколад і банани -
Все це рідні .... (Кишені).
По частинах (підсистемі)
З діркою, але не бублик.
З відображенням, але не дзеркало.
З голосом, але не людина.
З розумом, але не людина,
з екраном, але не телевізор,
З мишею, але не норка. (Комп'ютер)
за метафорою
На мотузці пальці тримають ковдрочку. (Рукавиці)
пухнаста грілка
сидить на колінах. (кішка)
Їде по полю хатинка,
Збирає брязкальця.
Нерідко суспільні явища і історичні події неоднозначно (і навіть суперечливо) трактуються різними дослідниками, прихильниками тих чи інших політичних поглядів, представниками різних поколінь і соціокультурних верств. Авторська схема-модель ФСП дозволяє структурувати інформацію про ту чи іншу систему, виділивши в ній істотні ознаки і властивості, а також відобразити різноманітність наукових і суспільних поглядів на досліджувану систему.
Як приклад наводимо схему поняття «тоталітаризм», складену вчителем історії Ліцею «ЕйдоС» Т.П. Петриківської.
.jpg)
Лінгвістичні та літературні поняття в школі вивчаються циклічно: учні щорічно поповнюють і поглиблюють свої знання про них. Для ефективного засвоєння філологічних понять доцільно представити їх як системи.
Наведемо приклад схем-моделей понять «байка», «вірш», «усна народна творчість» складених учителями російської, української мов та літератури школи «ЕйдоС».
Авторська схема-модель функціонально-системного підходу розроблена для використання цієї методології в навчально-виховному процесі та підвищення ефективності педагогічної діяльності. Схема-модель є не тільки інструментом дидактики, але і основою формування системного світогляду, творчого мислення та інтелекту.
Використання педагогами та психологами схеми-моделі ФСП в школі дає можливість вирішувати навчальні, розвиваючі та виховні завдання, а саме:
1.Аналіз об'єктів з різних точок зору, розкриття протиріччя: розширення кругозору, виховання толерантності.
2.Розвиток смисловий (змістовної) частини емоційної сфери: розуміння своїх емоцій, їх збагачення.
3.Збагачення словникового запасу учнів.
4.Розвиток смислового запам'ятовування.
5.Формування вміння аналізувати розвиток об'єкта і зміни його функцій і властивостей на різних рівнях (макро- і мікрорівнях).
6.Розвиток творчої уяви в учнів.
7. Розвиток сприйняття об'єктів навколишнього світу за допомогою всіх 5 модальностей: візуальної, аудіальний, смаковий, нюхової, тактильної.
8. Розвиток системного мислення.
9. Розвиток дивергентного мислення.
10. Формування в учнів адекватної самооцінки і впевненості в собі.
Функціонально-системний підхід здатний стати тим мостом, який переведе нас з періоду відстає або сателітної освіти в період випереджального (перспективного) освіти (визначення М.С. Гафітуліна) (6).
Література:
1. Альтшуллер Г.С., Знайти ідею. Введення в теорію рішення винахідницьких задач, Петрозаводськ, "Скандинавія", 2003. с. 60-61.
2. Альтшуллер Г.С., Сeлюцкій А.Б. Крила для Ікара: Як вирішувати винахідницькі задачі, Петрозаводськ, "Карелія", 1980 г., с. 40-41.
3. Бухвалов В.А. Алгоритми педагогічної творчості: Кн. для вчителя. - М .: Просвещение, 1993. - 96 с.
4. Виготскій Л.С. Уява і творчість у дитячому віці. СПб: СОЮЗ, 1997..
5. Гальперін П.Я. Метод «зрізів» і метод поетапного формування в дослідженні дитячого мислення // Питання психології. - 1996. - № 4. - С. 26-34
6. Гафітулін М.С. Модель перспективного освіти // Нові цінності освіти: ТРВЗ-педагогіка. - 2003. - № 1 (12). - С. 12-16.
7. Гін А.А. Сім протиріч нового освіти / ТРИЗ-профі: ефективні рішення. - 2005.
8. Гредінарова О.М. Учбово-ігрова діяльність як засіб формирование готовності до оволодінню навчання. - К .: Знання, 1998.- 20 с. - Бібліогр .: с.19.
9. Ільенков Е.В. Школа повинна вчити мислити // Народна освіта. - 1964. - № 1 (Додаток - 13 с.).
10. Костюк Г.С. Вибрані психологічні праці / За ред. Л.Н. Проколієнко. М .: Педагогіка, 1988. - 190 с.
11. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - К .: 1998. - 217 с.
12. Максименко С.Д. Психолого-педагогічні аспекти навчального процесу в школі. - К .: Радянська школа, 1983. - С. 27-41.
13. Меерович М.І., Шрагіна Л.І. Закони розвитку штучних систем // Успіхи сучасного природознавства, №5, 2004, Пріл.№1. С.241-243
14. Меерович М.І., Шрагіна Л.І. ТРИЗ як методологічна основа для систем розвиваючого навчання // http://triz.direktor.ru.
15. Мурашковская І.І, Хоменко М.М. Третє тисячоліття: освіта і педагогіка // Нові цінності освіти: ТРВЗ-педагогіка. - 2003. - № 1 (12). - С. 29-35.
